Про принців і принцес
Чернівці – місто гарних дівчат. Я щодня в цьому переконуюся. Вродливих, доглянутих, стильних дівчат. Як казав знайомий: «Місто принцес». Щоразу дивуюся, як можна виглядати так гарно 24/7. У мене так не виходить. Я не знаю назв модних брендів, дорогих магазинів і тенденцій фешн весна – літо 2014. Хоча живу в Чернівцях вже три роки і люблю це місто, як рідне, я зовсім не чернівчанка.
Чернівецькі дівчата, як правило, обов’язково повинні знятися в професійній фотосесії (чим частіше, тим краще), фото в соцмережах мають бути відфотошоплені або зроблені на професійну камеру. Жодних невдалих фото (хіба що вони зроблені на IPhone). Бажано ще писати вірші, адже Чернівці – місто поетів. Хлопці ж мають бути стильними, носити або ж яскравий модний одяг, бажано з шарфом на шиї чи якоюсь хусткою, або ділові костюми і білосніжні сорочки. Завжди було цікаво: і не спекотно ходити з шарфом цілий рік? Це ж навіть не зручно. Усі хочуть бути не такими, як всі, обов’язково мають сорочку в клітинку і яскраві штани. Місто однакових особливих людей.
У цьому немає нічого поганого, але все так відрізняється від того, до чого я звикла, що часом почуваюся тут дуже некомфортно. У жодної з моїх близьких подруг немає професійних фото. Більшість знайомих не знають, що таке макіяж, і виглядають при цьому чарівно. Я навіть не можу уявити їх нафарбованими, тому що вони гарні і так. Нікого не цікавить, скільки коштує твоя спідниця чи туфлі, зате соромно не вміти готувати (мені треба ще дуже-дуже довго вчитися, щоб вміти так). У місті можна часто побачити хлопців і дівчат в камуфляжах, тому що поряд ліс, а отже, походи, вимарші, табори… Хлопці люблять дівчат. Дівчата люблять хлопців. Без прикрас. Звісно, я пишу загалом про тих людей, з якими спілкуюся, є повно винятків, але якщо приїдете в Суми, одразу помітите різницю. Суми зовсім не аристократичні. Це не погано і не добре. Вони просто інші.
У Чернівцях є ще одна тенденція. Хоча тут так багато вродливих дівчат, чоловіки не вміють кохати, нічого не відчувають. Коли почула щось подібне вперше, була дуже вражена і збентежена. Та коли чуєш такі зізнання четвертий раз за цю весну, уже нічому не дивуєшся. Навіщо терпіти капризи і тарганів якоїсь леді, якщо їх таких сотні? Можна ж обрати будь-яку іншу. Та і не все одно взагалі, з ким бути? Фінал завжди однаковий.
Цією публікацією не хотіла нікого образити. Врешті-решт, справа не в мешканцях міста, а в мені. Щось я роблю не так.
9 коментарів
Часто не всім правда подобається. Думаю, що легкі стосунки, про які Ви пишете, стали популярні через вплив Західної культури. Колись за радянських часів у 80-х роках казали, що сексу в СРСР нема. Трохи парадоксально, але тоді була духовність кращою. А зараз багато жителів України хочуть бути європейцями, хочуть демократії, але чомусь ми із Західної культури беремо негативне. Так само, як і при СРСР, люди люблять красти, пити алкогольні напої, і до цього добавилася сексуальна розпуста, збільшилася жадоба до матеріального збагачення.
Те, що я пишу, це швидше не аж такий бунт проти більшості, а лише усвідомлення того, що тенденції цього міста мені чужі. Мабуть, тому що я не звідси. Та і не вважаю зовнішній вигляд аж таким важливим.
І я не писала нічого про легкі стосунки, а лише про нездатність чоловіків по-справжньому кохати. Я не знаю, чому так сталося і хто в цьому винен. Але мені це не подобається. Мертві душі якісь. Чоловіки не хочуть/не можуть боротися з труднощами і не вміють приймати недоліки як щось природнє.
«питання в тому хто і як користається з плодів цієї доглянутості…» Про це навіть не думала. А як користуються таким?
Що «розпестили», то це таки правда.
«Щоб бути популярною не потрібно щосезону робити фотосесію і щопятниці тусуватися в Егоїсті…» Найменше в житті я хочу бути популярною. Ніколи взагалі таким не страждала.