Вибори в мініатюрі: як студенти ЧНУ свого лідера обирали

21 вересня 2015 року відбулися вибори голови Студентського парламенту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Передвиборчі обіцянки, зустріч з виборцями і боротьба за електорат — усе серйозно і по-справжньому, адже обранець має представляти інтереси понад 20 тисяч студентів.



На передвиборчу агітацію кандидати мали лише п'ять днів, два з яких — вихідні, тож бажаючі зайняти посаду голови Студпарламенту мали зробити неможливе: ознайомити тисячі студентів зі своїм баченням студентського самоврядування в університеті в такий короткий термін. Та чи вдалося це їм? В офіційній спільноті Вконтакті Студентського парламенту ЧНУ про вибори написали, списки кандидатів надали, а от про посилання на їхні передвиборчі програми чи на сторінки в соцмережах забули. Коментарі на час агітації теж вимкнули. Просто вивчайте прізвища.

За таких умов найбільше пощастило Віталію Яремчуку, який очолював Студпарламент уже рік, тож вирішив балотуватися на другий термін. У нього і підтримка колег, і посилання в групі на його сторінку в соцмережах, і кольорові агітаційні плакати в навчальних корпусах і гуртожитках… і вимкнені коментарі. Нагадую, що минулі вибори голови Студентського парламенту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбулися 12 червня 2014 року, саме тоді, коли у студентів сесія, тож більшість з них або зайняті іспитами, або взагалі поїхали додому. Про вибори тоді ніхто й не чув.

Розглянемо детальніше інших кандидатів. Єфімова Єлена і Захарук Ілона — студентки першого курсу, тож боротися за посаду їм було найважче. Та й чи варто починати кар'єру зі студентського голови всього університету, якщо з початку навчання минуло лише три тижні? Зустріч з кандидатами, що відбулася 17 вересня, я пропустила, а жодної інформації про дівчат чи їхні передвиборчі програми до початку самих виборів мені знайти не вдалося.



Кишинів. «Благослови, Боже, жінку з амбіціями!» Фото — Matthew Hundemann.

На моє запитання Юрію Карпюку, де можна ознайомитися з його планами в разі перемоги на виборах, кандидат пообіцяв, що невдовзі оприлюднить програму на своїй сторінці ВК. Свого слова він дотримав, правда — аж у вечір перед судним днем. Чим же ще займатися студентам у неділю, як не вивчати обіцянки кандидатів?

21 вересня в навчальних корпусах ЧНУ функціонували 4 виборчі дільниці. Голосування — лише зі студентським квитком, індивідуальним планом чи паспортом. Без документів — ніяк (я намагалася).



Ті студенти, які пропустили зустріч з кандидатами, могли на місці ознайомитися з автобіографіями останніх та їхніми передвиборчими програмами. Багато з написаного не вирізняється особливою оригінальністю: захист прав студентів (яких прав?), співпраця з іншими ВНЗ, підтримка-організація-проведення зборів/засідань/брифінгів/дебатів (потрібне підкреслити). Це чимось нагадує деяких політиків. Може, це і правильно, бо наобіцяєш щось, а потім тебе питають, де дорога та де аеропорт. Менше конкретики, більше «води» — так безпечніше.

З мого улюбленого — «алгоритм дій» одного з кандидатів:



Потужно.

Тим не менш, деякі положення приємно вразили:
" — спробую досягнути спрощення процедури відновлення студентського у випадку його втрати;
— спробую вплинути на якість сервісу та їжі в університетських їдальнях;
— намагатимуся досягнути комп'ютеризації навчального процесу, університетської системи, електронного ведення документації..."

Там ще багато всього прекрасного (крім слова «спробую»), тож я дуже сподіваюся, що ця людина таки досягне свого, як тільки набереться більше досвіду. У неї на це — майже шість років. 

Переміг цього разу Віталій Яремчук, отримавши 727 голосів. Передбачувано. Для порівняння: Карпюк Юрій — 208, Захарук Ілона — 51, Єфімова Єлена — 46 голосів.

Незважаючи ні на що, рішення балотуватися на таку високу посаду потребує неабиякої сміливості і заслуговує поваги. Сподіваюся, студенти університету зроблять відповідні висновки й усвідомлять всю відповідальність за власне студентське життя. Вибори членів студентського самоврядування — не дитячі ігри в політиків, а реальна можливість серйозних змін в альма-матер. У студентів є стільки прав, про які вони самі навіть не знають, і не в курсі, що в Україні їх потрібно відвойовувати.

0 коментарів

Автор публікації заборонив додавати коментарі