(Не)моє місто мене не любить

Щодо права немісцевих студентів голосувати на виборах.

Я от через одного чую в гуртожитку, що голосували або за гроші, або за кого-небудь, або за того, «у кого прізвище найсмішніше» (у цій номінації переміг Жижиян. Нічого особистого, пане), бо «я в Чернівцях ще рік лише буду, мені байдуже». Дійсно, якщо так, то варто заборонити голосувати.

Я була б щаслива, якби мала змогу голосувати вдома. У Сумах дійсно є достойні кандидати і я точно знаю, за кого віддала б свій голос. Натомість я голосую тут, бо мені не байдуже.

У Чернівцях на дільниці, де я була спостерігачем, явка від сили 30%. 70% МІСЦЕВИХ фіолетово! До чернівчан, які просто не прийшли на вибори, які про кандидатів і партії почули лише в день виборів, які голосували за гречку й інші блага, — жодних претензій. Тільки студенти погані. Бажано немісцеві. Як зручно.

Читаю всі ці заклики проти студентів у стилі «расстрелять» і заборонити голосувати, і думаю: якого біса я, як студентка і приезжая, так люблю Чернівці і так хвилююся за майбутнє міста, яке поставило на мені хрест?