Шановна Тетяно! Можливо, коли Ви виселялися з гуртожитку 28 червня, то, мабуть, Вам ніхто і не казав нічого здавати наперед. Це було б дивно і нелогічно після того розголосу, якого ця історія набула після моєї публікації на Вкурсі. Я і ще п'ять моїх знайомих разом здавали матраци 21 червня, у п'ятницю, хоча всі лишалися на вихідні, бо у суботу у нас був іспит. До речі, сама Поліна Пилипівна визнала, що таке було, тому зараз Ви звинувачуєте в брехні і її. Мене не катували. Ні мене, ні ще півгуртожитку, який опинився у такій ситуації. Спати на голих ліжках можна, я згодна. Ніхто ж не помер. Інша справа чи це по-людськи та і законно і чи це не стане традицією. Судячи з Ваших розповідей, я дійсно рада, що все-таки на проблему звернули увагу і Вам, шановна, не довелося відчути те, що і нам в ту ніч. До речі, звинувачувати мене в брехні абсолютно некоректно і невиховано. У мене ж є свідки. До того ж, як я уже написала, сама комендант погодилася, що таке було і ми домовилися, що востаннє.
Дякую за таку підтримку, шановний. Я вже відчула на собі, що мої друзі і однокурсники вважають, що «буває ще гірше», тому не треба нічого робити, бо покарають і не поселять в гуртожиток більше.
«Не тіште себе надією, що деканат і ректорат не знає про побутові проблеми своїх студентів і тому не допомагає у їх вирішенні.Все вони прекрасно знають, але для чого їм це?» Богдане, фраза «Якби адміністрація хоч щось про це знала, усе давно б виправили, правда ж?» — це сарказм. Я сподівалася, що всі зрозуміють. Невже Ви правда думаєте, що я настільки наївна?
Дякую за гарні слова, але я ще нічого суттєвого не зробила. Було б добре, якби мої друзі і знайомі теж мені допомагали. А то всі тільки кажуть, що в мене буде багато проблем.
Запитайте студентів прямо і побачите, скільки прийде і скаже, що їх щось не влаштовує. Анонімні опитування — гарний початок. А от до чого тут коментар про 50 грн взагалі м розумію.
Так, Ви праві. Я ж тільки чекаю, доки мені хтось допоможе. А всі такі милі і добрі і завжди готові допомогти. То тільки я нікому нічого не кажу. Візьму до уваги.
Шановний Захаре, я розумію, що в роки Твоєї молодості Ти був дуже успішним і крутим парубком, але суті того мінусу я досі не розумію. Зараз літо, студенти або вже вдома або сьогодні-завтра туди поїдуть. Іти під університет мітингувати самій? При тому, що моя сусідка сварить мене за ці записи Вкурсі і каже, що десь там ще гірше, ніж у нас, то нам не треба скаржитися. Бо їй на дошках спати нормально. У неї є ковдра. А коли Ти ішов на забастовку, Ти ж знав, чого Ти туди йдеш, чи дізнався про проблеми шляхом телепатії? Я думала, що суть соціальних мереж і блогів саме в тому, щоб поширювати інформацію. Якщо у мене є можливість це зробити таким способом, то чому б ні? До речі, нагадай мені, хто Ти за освітою, містере Всезнайка. А українське слово в Твоїй російській обробці, то для більшого драматизму?
«Коли я був у виправній колонії...» А я багато не знаю про Твоє темне минуле…
Ґрати на поверхах і вахтери, які перевіряють, чи хтось раптом не пройдеться коридором вночі (це ж смертельний гріх, вхід у гуртожиток тільки до дванадцятої… Згадала нашу розмову.
-У вас гарний гуртожиток чи поганий?
-А як це вимірюється?
-Ну… у вас душ один на кімнату чи один на поверх?
-Один на гуртожиток. У підвалі.
«Не тіште себе надією, що деканат і ректорат не знає про побутові проблеми своїх студентів і тому не допомагає у їх вирішенні.Все вони прекрасно знають, але для чого їм це?» Богдане, фраза «Якби адміністрація хоч щось про це знала, усе давно б виправили, правда ж?» — це сарказм. Я сподівалася, що всі зрозуміють. Невже Ви правда думаєте, що я настільки наївна?
Ґрати на поверхах і вахтери, які перевіряють, чи хтось раптом не пройдеться коридором вночі (це ж смертельний гріх, вхід у гуртожиток тільки до дванадцятої… Згадала нашу розмову.
-У вас гарний гуртожиток чи поганий?
-А як це вимірюється?
-Ну… у вас душ один на кімнату чи один на поверх?
-Один на гуртожиток. У підвалі.