Галина Маслак
Рейтинг
+931.49
Сила
2756.02

Галина Маслак

h-maslak

avatar
У всіх творах Ремарка відчувається безвихідь і приреченість. «Тріумфальна арка» моя улюблена. Почитайте ще «Три товариші».
Обожнюю трагедії Шекспіра, особливо«Гамлет», «Макбет» і «Річард ІІІ». А «Майстер і Маргарита» Булгакова — моя велика любов навіки. Мазох теж подобається дуже.
Вальтер Моэрс. «Город мечтающих книг» (в українському перекладі не знайшла) — книга для дітей, але для філологів і для всіх, хто закоханий у книжки, — це просто рай. «Ті, що співають у терні» Колін Маккалоу — просто знахідка для тих, хто любить Австралію, овечок і цікавиться католицизмом. Цей список можна продовжувати до безкінечності.
avatar
Намагалися на лекції, але трохи важко щось довести, коли 50 інших людей і сам професор з тобою не згодні і не хочуть слухати. Мої однокурсниці і досі кажуть, що я перебільшую, і то була лекція в кращих традиціях європейських і американських університетів.
avatar
Ми з тобою занадто наївні і нам обом не вистачає трохи практичності і здорового цинізму. Старші люди, особливо жінки, які вже прожили життя, постійно мені кажуть шукати хорошого хазяйновитого хлопця, який би добре заробляв, дбав про сім'ю і в усьому допомагав вдома. Після розлучення, з дітьми, яких ще треба виховати, без усякої підтримки вже не думаєш про романтику і любов і дивишся на речі по-іншому. Та і молодь одружується з зовсім інших причин. Моя колишня однокласниця вже встигла вийти заміж і розлучитися, поживши в шлюбі аж півроку. Дай Боже, щоб ми з тобою і через 30-40 років вірили в те, в що і зараз.
avatar
Кількість переглядів цієї публікації дорівнює населенню маленького містечка. Я ще не бачила такого на «Вкурсі.Ком».
avatar
Цього року семінари «Practice Cactus» уже відбулися в Білій Церкві, Черкасах, Рогатині, Чернівцях, Дніпропетровську, Запоріжжі, Одесі, Чернігові, Києві, Харкові, Сумах, Рівному і Маяках (Волинська область).

9 травня відбудуться семінари в Полтаві і Заліщиках, 10 травня — в Охтирці (Сумська область) і Чорткові (Тернопільська область).

У 2015 «Practice Cactus» побив рекорди попередніх років за кількістю міст. Ми з нетерпінням чекаємо на CACTUS'15 Forum, що відбудеться в липні у Тернополі і дуже хочемо побачити учасників з усієї України!

А ще наші директори і стафери перемогли на Міжнародному турнірі фізиків і ми ними дуже пишаємося! І взагалі вся команда «CACTUS» — неймовірно чудові, розумні, талановиті і успішні люди, які змінюють Україну на краще. Завтра поїдемо в Заліщики набиратися натхнення і радості.
Останній раз відредаговано
avatar
Не знаю, чи на «Вкурсі.Ком» знайдуться хости для цих хлопців чи потенційні учасники розмовного клубу, але з точки зору піару і теорії комунікації основне завдання виконано: викликати емоції. Така палка дискусія, а коментарі збільшують кількість переглядів…
avatar
Виходить, що я або alter ego Вишинського, або феміністка.
avatar
А жити з чоловіками вони не хочуть? Бо навряд чи хоч якийсь чоловік шукає собі палкого сусіда. Ми з одногрупницями сьогодні таки вирішили, що з усіх можливих епітетів (привітні, розумні, креативні і т.д.) обрані тут нам сподобалися найменше. Між іншим, ці хлопці ж вчаться на архітекторів. Я вивчаю англійську як майбутню професію і все одно ніколи не кажу, що вільно нею володію, бо це не моя рідна мова.
avatar
Припини писати такі депресивні історії і вірші. Суть у тому, що те, що тобі непотрібно, піде з твого життя рано чи пізно. Без минулого немає майбутнього, ти ж сама мене вчиш. У тебе зараз такий чоловік, що всі минулі неприємності були того варті. А в тебе той одружився, то дівчина в автобусі плакала… Я зараз задумаюся про це і теж піду ревіти, а в мене на сьогодні повно справ)
avatar
Шановний професор сьогодні стверджував, що жінки говорять лише про дітей, їжу, моду і шопінг, а інші форми інтелектуальної діяльності їм не доступні. Ми з подругою (такі бунтарки) за вечерею говорили про нейролінгвістику, фемінізм, український комплекс меншовартості, революцію Гідності і «Процес» Кафки. Між іншим, дійшли висновку, що жінка — досконале творіння природи, тому для чоловіка визнати права жінки означає зізнатися самому собі у своїй недосконалості.
avatar
На додаток — дискусія щодо того, чи є мистецтвом простиня Тимура Новікова на виставці сучасного мистецтва «Manifesta» в Петербурзі. Об'єкт дискусії — саме та простиня, яка внизу з полосками.



avatar
Є величезна прірва між віршами і поезією. За якими критеріями чиїсь бездарні вірші сьогодні вважаються мистецтвом? Лише тому, що їх надрукували, чи тому, що в автора є натовп юних шанувальниць (які, зазвичай, не мають смаку ні в поезії, ні у виборі хлопців?)
А всі ці школи молодих письменників? Ви можете уявити, щоб Гете чи Достоєвський ходили на «курси підвищення кваліфікації?» Творцям «культурного продукту» варто мати хоч трохи самокритики, а не ганятися за славою, грошима чи увагою публіки, — доволі сумнівними цінностями. Хай хоч іноді задають собі питання, чи матимуть їхні роботи хоч якусь цінність через 20, 100, 500 років? Коровьйова і Бегемота на них нема.



P.S. У моїх твітах рівно стільки ж мистецтва, скільки у віршах деяких сучасних поетів. Додати б туди ще нецензурної лексики — і можна видавати свою збірку.
avatar
Це все, звісно, так і є, але і приклади з іноземцями надто вже ідеалізовані. Можливо, українському слюсару Васі ніколи не була цікава тема війни в Сирії. Так само, як і німцю чи французу. Так само, як не всім цікава війна в Україні.
У нас теж читають багато і корисного. Можливо, варто змінити коло спілкування в Україні? Я просто в захваті, як багато в нас молоді, яка хоче і може щось змінити, які вони активні і скільки всього корисного роблять.
Полювання на хлопця-європейця? Так це було завжди і всюди споконвіку. Багато дівчат (і їхніх мам) хочуть мати успішного і багатого чоловіка. Хоч європейця, хоч китайця, хоч українця. Усюди є свої проблеми, а ми чомусь постійно вдаємося в крайнощі: або в нас все чудово і «слава Україні», або все дуже погано і за кордоном — рай. Невже в Польші все аж так чудово?
Останній раз відредаговано
avatar
Дякую, але поки що нема, чим пишатися. Проте колись обов'язково буде.
avatar
Станом на сьогодні в 6 корпусі мила нема, на II поверсі 5 корпусу нема, а на I поверсі був отакий сюрприз… Я півгодини не могла перестати сміятися. Дуже сподіваюся, що це хтось зі студентів забув, бо цей нещасний шматочок мила без мильнички виглядає так самотньо… Чи це подарунок від комендантів? Як бачите, мило є. Усе, згортаємо свою кампанію:)

avatar
avatar
Фото з семінару у Чернівцях у 2013 році.







Останній раз відредаговано
avatar
Про відміну обмеження відвідування гуртожитків — хороша ідея. Я не довіряю іншим студентам ЧНУ своє життя і своє майно лише тому, що ми навчаємося в одному університеті. Охоронець у гуртожитку (гарний і сильний) і звичайний режим відвідування мене влаштували б значно більше. Я бачила таке в гуртожитках Сум і Тернополя. Чи в ЧНУ знову немає грошей? → Відкритість фінансів ЧНУ (і охоронця мені).
avatar
Наталія Шадна допомогла мені написати запит щодо забезпечення навчальних корпусів ЧНУ засобами гігієни. У п'ятницю відправила. Чекаємо на відповідь.

avatar
У кожної сім'ї своя трагедія. А в кожної людини свій хрест.