Галина Маслак
Рейтинг
+931.49
Сила
2756.02

Галина Маслак

h-maslak

avatar
Проект Юлії Савостіної «Made In Ukraine» з каталогом українських виробників товарів.
avatar
Щодо друзів згодна, але щоб половинку свою шукати… Для мене «Вкурсі» — це, у першу чергу, джерело чернівецьких інтриг і з'ясування стосунків. Хто кому платить, хто з ким свариться, і що відбувається між політиками чи журналістами. А, і скарбниця молодих поетів:) Це явно не сайт знайомств.
avatar
Революційний «Вкурсі.Ком».
avatar
Наскільки мені відомо, текст написаний не сьогодні, а набагато раніше. Тому фраза
«Але сьогодні я дізналась жахливу новину. Як виявилось, цей центр крові, який у нас в Сумах єдиний — приватний.»
не відповідає дійсності. Цікаво, як справи з цим центром крові зараз.
avatar
Так, чоловіки, які нам не дістаються, часом зачепають більше, ніж ті, хто поряд. Жінки теж можуть бути мисливцями і люблять полювати.
Жаль, що усвідомлення того, що це тобі не потрібно, приходить так пізно.
avatar
Знаєте, мені здається, я жахливо пишу. Мої однолітки жахливо пишуть. Та і майже всі сучасні молоді письменники зараз пишуть однаково. Якась своєрідна ванільна романтика стала такою популярною. У стрічці новин в ФБ, у блогах… стиль у всіх просто ідентичний, ніби навмисне такому вчать. А у Вас не так. Ну як Вам це вдається? Ви мене щоразу дивуєте. Мабуть, це тому, що я ще така зовсім юна і мало що розумію насправді. Але я б хотіла бачити деякі речі Вашими очима. Ваші тексти іноді на 180° перевертають мої уявлення про світ.
avatar
Між іншим, дві листівки з цієї крамнички ще 17 лютого відправилися мандрувати в інші країни. Одна вже давно дісталася Вроцлава, а інша ніяк не дійде в Санкт-Петербург. Хвилююся, що вона десь загубилася. Може, не варто було писати зворотню адресу вул. Небесної Сотні?
avatar
Щось мені підказує, що гуртожиток буде моїм домом ще 2 роки. І я не знаю, як житиму без своїх подруг далі (дай Боже, щоб нас не спіткала доля і далі вчитися в ЧНУ. А якщо так станеться, то хай би ми жили разом). Мої сусідки — це моя чернівецька сім'я.
Коли я ще вчилася в Сумах, то жила вдома, і завжди заздрила студентам, що жили в гуртожитку. Що не кажіть, а все-таки є в цьому своєрідна романтика… Доки я це пишу, в читалці грають в мафію, поверхом нижче грають на гітарі, а під час футбольних матчів фанати збираються разом на п'ятому поверсі…
Проблем теж дуже багато. Часом хочеться побути самій і відпочити. Доки я пишу це, до мене вже тричі хтось зайшов. І так десятки разів за вечір. Але в нас тепер є пральні машини (о чудо цивілізації, якому я готова співати оди щодня), після тієї скарги в мене проблем з відвідуванням не було (нещодавно якраз перевіряла) і нам обіцяють поставити бойлери на кухню (і тоді я буду жити прямо в умивальнику, бо гаряча вода — на вагу золота).
Між іншим, дівчата, що жили в гуртожитку, загалом прекрасні господині. А якщо вони ще й такі гарні і розумні і пишуть на «Вкурсі.Ком», то ціни їм просто нема. На місці чоловічої аудиторії блогової мережі я б задумалася. Ви вже знаєте як мінімум двох таких.
Останній раз відредаговано
avatar
Приклад з військкоматом і фото дуже надихає. А я все мрію, щоб колись на дошці оголошень в університеті повісили фото студентів, які дають хабарі. Навіть не викладачів, бо як не буде попиту на такі оцінки, то не буде і пропозиції.
avatar
І як же я буду його шукати? До речі, гроші він все-таки віддав. З другої спроби.
avatar
Мені сьогодні водій у «п'ятірці» не дав здачу. Я йому про це нагадала, а він у відповідь: «Ти шо гоніш?». От за що люблю Чернівці, так це за культуру.
avatar
Голови студентських профспілок чомусь саме ті, кому «далеко за 20». Не тільки в СумДУ таке.
avatar
А тексти, де я скаржуся на свій гуртожиток, на що схожі? Я пишу про те, що люблю, і що не люблю.
avatar
Не знаю, чи довго так триватиме з таким курсом валюти, але в Сумах проїзд у маршрутці досі 2 грн, а у тролейбусі 1 грн. І взагалі на стипендію в Сумах можна дозволити собі трохи більше. Не знаю, чому в Чернівцях усе так дорого.
avatar
Нецензурна лексика потрібна для виявлення сильних емоцій. Так пише у книжці зі стилістики.
avatar
Сьогодні вже третій день після вистави, а в сумських ЗМІ жодної згадки. Очевидно, приїзд театральної трупи з іншої країни і спектакль за твором Булгакова для Сум — не важлива подія. Я не можу позбутися думки, що якби цю виставу показали в Чернівцях, про неї написали б кілька інтернет-видань і блогери, а «Чернівецький Промінь» ще й сюжет зняв би. Спробуйте знайти в сумській стрічці новин хоч одну культурну подію.
avatar
Це щодо вивчення гуманітарних предметів на негуманітарних спеціальностях. А у новій навчальній програмі, яку пропонує до розгляду кафедра англійської мови факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, немає історії України, філософії і культурології. І це вже на суто гуманітарному факультеті.

Так, студент-фізик, можливо, не стане експертом з історії України за один семестр. А студенти гуманітарних факультетів здавали ЗНО з історії, тому їм не потрібно «освіжати пам'ять» уже на першому ж курсі. Але як бути, скажімо, з фізкультурою? Це ж найбільш корупційна дисципліна. Чи основами здоров'я? Основами цивільного захисту населення? Екологією? Якщо вже реформувати освіту, то повністю, а не вибірково.
avatar
«Але Україна постійно вимагає від демократичного світу визнати ці утворення терористичними організаціями...» Сама Україна не визнає, а від інших вимагає. У Вашому тексті занадто багато слова «тероризм».

А щодо маршу єдності… Померлих він не воскресить і на живих ніяк не вплине. Політики можуть хоч щодня повторювати, що вони солідарні з загиблими, бо ці слова ні до чого не зобов'язують. Чи цей марш зупинить війну в Україні? Чи політики інших держав допоможуть чимось, крім слів? Між іншим, владі дуже вигідна ця війна, яка дозволяє відмивати купу грошей.

До речі, ніяк не можу зрозуміти, чому «Je suis Volnovakha». Французи писали «Je suis Charlie» своєю рідною мовою. Чому українці пишуть французькою? Цікаво, якою була б реакція в Україні, якби перед цим трагедії у Франції не було? Стрічка у ФБ рясніє постами: «У Франції люди вийшли на вулицю. І нам треба». Кому і що ми хочемо довести? Чи це перші люди, які загинули на цій війні? Чи перші, про яких популярно говорити?

Коментар Ганни Сінькової у ФБ 14 січня 2015 року:
avatar
Як добре, що заплатити УЗ кошти можна за лічені секунди, а щоб повернути назад, треба чекати тижнями.

Є бланк замовлення, який потрібно обміняти в касі на квиток, а є посадочний документ, з яким можна йти одразу до провідника. Я купувала квитки до Києва і Сум практично одночасно, але мені один документ потрібно було міняти в касі, а інший ні.
avatar
При оплаті готівкою іноді треба стояти в черзі годинами, а обрати зручне місце майже нереально. Купувати онлайн зручно, але про такі терміни повернення коштів варто попереджати. І взагалі бажано хоч десь вказувати умови повернення квитків. Такі сюрпризи можуть дуже зіпсувати комусь плани, а сума може бути в рази вищою. Уявіть, що це не 180, а 500-1000 гривень.

«порівняти простоту купівлі і вибору квитка зараз і 7-10 років назад — небо і земля». Добре, що тінь прогресу торкнулася УЗ. За 7-10 років.