Галина Маслак
Рейтинг
+931.49
Сила
2756.02

Галина Маслак

h-maslak

Ad patres

Четвертий місяць не можу вчитися. Не хочу думати про майбутнє. Воно лякає мене більше, ніж будь-коли. Кому потрібні ці вправи, підручники, лекції, мрії… у час, коли людське життя вже не має значення? Страшно було, коли на Майдані вперше загинули люди. Страшно було, коли людей катували чи розстрілювали. А тепер так часто хтось помирає чи зникає, що вже якось звикла. Навіщо прокидатися зранку? Кому потрібне таке життя? У чому тепер сенс?...
Читати далі →

Два в одному

20 лютого, коли студенти ЧНУ ходили по університетах, закликаючи до страйку, якась жінка біля БДМУ сказала, що «Ваш Майдан – театральная постановка», коментуючи загиблих там. Я вважаю, що вона хвора, хоча частково в цих словах є доля правди. Звісно, не щодо смертей, а щодо подій навколо Майдану і реакцію на них.   Люди віддають життя заради нової України, кращого майбутнього для наступних поколінь. У Чернівцях теж відбувалися студентські страйки, мітинги, хода… Цікаво, що ті студенти, які підт...
Читати далі →

Трохи інтимності

Стільки емоцій, вражень, переживань, що просто не можу все втримати в собі. Почуваюся, як переповнена чаша: ще трохи такого – і буде через край. А все завдяки заходу «20 перших побачень у ВУЗЛИКУ». Треба було, мабуть, довше лишитися, але всі мої думки зараз про те, як описати побачене і відчуте.   Що робити в день закоханих, якщо я не належу до цих людей? Можна було провести вечір з друзями, а можна було піти у «Вузлик» і відпочивати там. Вибрала останнє. Було страшно і дивно, але хотілося вип...
Читати далі →

Для тих, хто хоче миру

Я дівчина, мені 20 років, я не вмію воювати і мені страшно. Я не знаю, як поводитися з міліцією, не зможу себе захистити в разі потреби і не зможу втекти. Я навіть консерву нормально відкрити не можу, що вже казати про якесь протистояння? Мені страшно за своїх друзів, страшно за знайомих і за тих людей, яких я навіть не знаю. Кожного разу я дуже боюся, коли читаю чи дивлюся новини. Кожного разу я молюся, щоб більше не було жертв. Я хочу миру. Я хочу, щоб усе це закінчилося. Але розумію, що миру ...
Читати далі →

Я хочу назад у дитинство

Хочу назад у дитинство. Щоб усе було, як у казках: добро завжди перемагає зло. Щоб хорошим людям було добре, а погані були покарані.
Я більше не розумію цей світ. І не хочу в ньому жити. Не розумію, як можна просто так бити чи вбивати людей, якщо вони комусь заважають. Як можна саджати до в'язн...
Читати далі →

Pobre Lenin

Останнім часом про події в Україні говорять численні міжнародні ЗМІ, за кордоном проводять акції на підтримку Євромайдану чи загалом українців, на сайті Білого Дому вже бачила як мінімум три петиції від українців до уряду США...

Не можу зрозуміти, чому знесення пам'ятника Леніну в Києві в...
Читати далі →

Перший випуск "Chernivtsi Perspective"

Влітку я вже писала про проект «Англомовна газета в ЧНУ» і дуже рада повідомити, що перший номер газети нарешті готовий. Усі бажаючі можуть переглянути його он-лайн або отримати друковане видання в університеті або в "Literatur Cafe".

Фактично для всіх студентів, які працювали...
Читати далі →

ДТП в Борисполі

Вчора, 4 листопада, поверталася з Сум у Чернівці. Оскільки прямого потяга немає, завжди їжджу маршруткою до Києва, а звідти поїздом. У Борисполі водій раптово звернув з дороги на узбіччя і, проїхавши пару метрів, ми врізалися в стовп. Спершу - шок від того, що мало не врізалися у ворота будинку, пот...
Читати далі →

Звідки черпати натхнення?

Осінь... Так тепло і гарно. Модульний тиждень позаду, попереду вихідні. Треба радіти і насолоджуватися життям, а воно якось навпаки.

Дивовижно, як деяким людям вдається бути "живчиками" 24/7. І звідки в них стільки енергії?

Я звідки ви черпаєте натхнення? І як втекти від осіннь...
Читати далі →