Галина Маслак
Рейтинг
+931.49
Сила
2756.02

Галина Маслак

h-maslak

День ПАРКування в Чернівцях: пікантні подробиці

5 світлин
image

Чернівецькі активісти зовсім втратили совість. Усе частіше вони роблять усе, аби я не вчилася і не працювала, а лише ходила на їхні заходи. Щоразу спокушають незвичними подіями і цікавими анонсами, тож я не можу таке пропустити, адже знаю наперед, що це буде неймовірно.

Відвідавши вчора фестиваль фарб холі, пообіцяла собі, що сьогоднішній день буде надзвичайно продуктивний. Я вперто ігнорувала анонси в соцмережах, запрошення друзів і навіть фотозвіти у ЗМІ про день ПАРКування в Чернівцях, але Марина Лібанова написала в Фейсбук, що там буде їжа. Хто встоїть перед таким?

День ПАРКування – це спосіб показати мешканцям міста, що вуличний простір не для машин, а для людей. Тож вулична кав’ярня, бібліотека, вазони з квітами, приємна компанія і гарна музика – альтернатива автомобілям. Тетяна Лебухорська, ініціатор події, говорить, що дні ПАРКування проводяться кожної третьої неділі вересня у всьому світі, тож настав час Чернівців зробити щось подібне.

Я потрапила на найцікавішу подію цього заходу – майстер-клас від Марини Львівни з приготування заморських смаколиків: марокканського салату і хумусу. До цього моменту я була впевнена, що доволі непогано вмію готувати, але побачивши на столі нут, кус-кус, селеру, кедрові горішки, кайєнський перець, лимон, огірки і помідори, зрозуміла, що з усього списку куштувала лише три останні інгредієнти. Доки я намагалася запам’ятати (і навіть записати), що і як правильно називається, до столу підходили люди зі словами: «О, варений нут. Можна, я скуштую?»  Тут я остаточно переконалася, що це змова.

 
Юра — сумлінний помічник на імпровізованій кухні. 

Нарешті все було готово й почалася дегустація. Шеф-кухар цього вечора наголосила, що арабську страву хумус (соус-закуску) їсти по-особливому: вмокаючи в неї лаваш. Зате салат можна куштувати і виделкою. 

 
Лаваш з хумусом і кайєнським перцем. Мммм як смачно!


Марокканський салат.
 

Повечерявши, ми вивчали вуличну бібліотеку, читали Маяковського, насолоджувалися музикою і розмовами, розглядали листівки від «North Bukovyna Store», пили каву, знайомилися з іноземцями й слухали англійську, польську й німецьку. На мить мені здалося, ніби я не в Чернівцях, а десь за кордоном. Таке буває іноді, коли гуляю вулицею Ольги Кобилянської й слухаю місцевих музикантів, радію квітам навколо і вдихаю запах кави. Мені тоді ввижається, що я десь у Барселоні чи в Парижі. Сьогодні знову було так. Затишно і спокійно. Але так по-домашньому.

Куштував арабські страви й робив фото — Руслан Козлов.

Бандера і котики: "Cat Cafe" у Львові

11 світлин
image
«Він шалено живучий, цей Львів, недаремно ж він з родини котячих...»
Ю. Андрухович 

Сьогодні зранку приїхала зі Львова і цілий день мріяла написати вже нарешті вам, які чудеса я там бачила. Ми прибули з самого ранку, щоб потрапити на Форум Видавців, і вирушили в центр поснідати. Звісно ж, заблукали. Взагалі ми увесь день йшли не туди, куди потрібно, і плутали все на світі. Зате на вул.Степана Бандери, 47а знайшли незвичне місце, де можна поснідати, –  «Cat Cafe».

У закладі живе вже дванадцять вихованців: розумних, гарних, вихованих котів. Вони тут – на своїй території, тож і поводяться так, як ввічливі господарі. Лягти на стіл, залізти в сумку, стрибнути на коліна до відвідувачів – звична справа. Як же інакше їм перевірити, хто зайшов до них у гості?

Як і личить справжнім царям, котики тут охайні, чисті і з гарними манерами. Тож ставитися до них потрібно відповідно: можна гладити, обіймати, гратися з ними, але ні в якому разі не ображати. Діткам до 12 років не можна чіпати тварин (заради безпеки й одних, і інших), також не рекомендовано приходити вагітним жінкам, тим, у кого алергія на котів, чи всім, хто їх просто не любить. Котикам не можна солодкого, тож годувати їх теж не варто, хоч їм цього і дуже хочеться. Будьте готові до того, що свою їжу доведеться захищати, часом – від багатьох звірів одразу. Особливі умови і особливі мешканці визначають і меню закладу: напої і обмежений вибір десертів. Порівняно з іншими закладами Львова ціни тут доступні: 25 грн за капучіно, 36 грн за чізкейк.

Персонал привітний, любить клієнтів і любить котів. Взагалі все, що я тут відчула, можна описати одним словом: дуже. Дуже затишно, дуже гарно, дуже зі смаком, дуже мило і дуже м’якенькі. До речі, у приміщенні чисто і приємно пахне, але пильнувати, щоб котик не встромив лапку у ваше капучіно, мусите вже самі. Для тих, хто живе вдома з представниками сімейства котячих, – нічого дивного, а ті, для кого така нахабність незвична, – потерпіть трохи, ви ж в гостях.

Як будете у Львові – зазирніть сюди. Тут – гармонія.

Руслан Козлов – фотограф і власник кави, що постраждала.

Дорослі ігри

«Ти розумна, але зовсім не мудра. І це твоя дивовижна властивість — поєднувати такі крайнощі», — казав мені якось знайомий. А я найбільше в світі хочу бути мудрою. Мене вже навіть не лякає, що мені 22 і це ой як багато, бо я так сподіваюся, що через 10-20-30 років я матиму хоч трохи більше цієї якості. (І не кажіть мені, що мудрість не залежить від віку, бо мені ж потрібно хоч у щось вірити). А поки що я читаю хороші блоги і вчуся на своїх і чужих помилках. Лише сьогодні подумала, як багато в...
Читати далі →

рецепт

боліди падають з неба колоїдна рідина колихає chordae tendineae наших сердець бісектриси тіла Морфея сьогодні не ріжуть сир Rp.: Sol. Morphini hydrochloridi 1 % — 1 ml    Da tales doses № 10 in ampull.    Signa: як шепоче               Змій               підшкірно Трохи чуттєвості в голосі. Погратися з інтонацією. Декламувати. Голою. Сидячи на коні. І voilà — я молодий талант.  P.S. Позичте мені коня....
Читати далі →

Р.А.

Рома ніколи не був для мене Ромою. Завжди лише Атаманюком. Вперше я зустріла його в таборі, на «Січі». Мені було шістнадцять. І я завжди його боялася. Він був таким суворим, але завжди дуже справедливим. А якось ми їхали в Крути на День пам'яті і Атаманюк розповідав про навчання, про те, як вчить англійську, про сім'ю… Якось в лісі в новорічну ніч питав мене про Чернівці і чи тут гарно… Ми не були друзями, швидше товаришами. Я надзвичайно його поважала. Так сильно, наскільки це лише можливо. Від...
Читати далі →

Чернівці культурні: місія нездійсненна?

Про Чернівці культурні, туристичні, архітектурні. Нещодавно в Чернівці приїжджали мої знайомі сумчани. Питали, що то в нас за вулиця така, що «по ній ніби танк проїхав». Здогадуєтеся, яка? Жалілися, що до 10 ранку зачинені всі заклади харчування, тому довелося снідати бананами (сніданок справжнього чоловіка). Питали, де можна скуштувати буковинську кухню. А в мене в голові лише «Львівські пляцки», «Львівська майстерня шоколаду», «Віденська кав’ярня», ірландський паб «Дублін»… Якось разом з...
Читати далі →

Пожар закончился

Скоро літо, отже, незабаром настане весільний бум і прекрасні випускниці факультету іноземних мов викладуть в соцмережі фото у весільних сукнях. Весілля переслідують мене всюди: від невинних розмов знайомих до безкінечних весільних фотосесій в резиденції. Доки я сьогодні сиділа в «Literatur Cafe» і думала про секуляризацію суспільства в Латинській Америці, весілля знайшло мене і там — заклопотані молодята прийшли зробити гарні фото. А коли в моєму улюбленому серіалі герої нарешті поцілувалися (н...
Читати далі →

Буккросинг

Після програми «Study Tours to Poland» у мене залишилося багато літератури (переважно англійською), зокрема неймовірно гарний путівник по Вроцлаву з детальним описом міста, університетів, громадських закладів, транспорту, їжі і традицій (знахідка для тих, хто планує навчатися в Польщі) та брошури з Вроцлавського університету, буклет «Europe in 12 lessons» про структуру і значення ЄС, кольорові комікси, видані ЄС, а також журнали «New Eastern Europe» і «Wire» і CD білоруського гурту «Муры». По...
Читати далі →

він/вона/вони

Мова не може існувати в ізоляції і є індикатором усіх соціо-культурних і політичних процесів, що відбуваються як на національному, так і на глобальному рівнях. Проаналізувавши ту чи іншу мову, можна зробити певні висновки і про її носіїв. Протягом останніх декількох років серед англомовних лінгвістів тривають дискусії щодо гендеру в сучасній англійській мові, у якій категорії роду взагалі не існує, а стать виражається лише лексичними чи словотвірними засобами. Усе частіше в англійській мові можн...
Читати далі →

"Practice Cactus" у Чернівцях

У неділю, 29 березня 2015 р., з 9.30 по 17.00 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича відбудеться семінар «Practice Cactus — 2015», основна мета якого - надання українській молоді (підліткам 15-18 років) можливості розвинути лідерські навички та вдосконалити англійську. Ці семінари – початкова частина програми «КАКТУС – Громадські ініціативи в українському стилі», яка спрямована на залучення школярів і студентів до громадського активізму та волонтерства, виховання майбут...
Читати далі →