Галина Маслак
Рейтинг
+931.49
Сила
2756.02

Галина Маслак

h-maslak

avatar
Я обожнюю читати щось Ваше. Завжди так тонко і так цікаво.
avatar
Наталіно, я зовсім не хотіла нікого образити. Запевняю тебе, що в попередньому коментарі не було жодної агресії. Мені завжди цікаво читати коментарі і я щось з них для себе беру і переосмислюю свою точку зору. А те, що пишеш ти, мені особливо цікаво, як порада жінки жінці.
avatar
Вибори міського голови у 2014 році — більше справа фортуни, ніж всього іншого. Студенти не знали/не хотіли знати нічого про кандидатів у мери, тож навіть прізвища дізнавалися вже під час голосування. Логіка десь така: якщо я з Коломиї, то голосую за Коломійця (чула таке вже від чотирьох людей), якщо в мене є знайомий з прізвищем Дорош, голосуватиму за Дороша, а хтось щось казав біля самої дільниці про Каспрука і що він хороший, то хай буде мером.
avatar
Як цікаво Ви змінили тему в зовсім іншому напрямку:)
Те, що я пишу, це швидше не аж такий бунт проти більшості, а лише усвідомлення того, що тенденції цього міста мені чужі. Мабуть, тому що я не звідси. Та і не вважаю зовнішній вигляд аж таким важливим.
І я не писала нічого про легкі стосунки, а лише про нездатність чоловіків по-справжньому кохати. Я не знаю, чому так сталося і хто в цьому винен. Але мені це не подобається. Мертві душі якісь. Чоловіки не хочуть/не можуть боротися з труднощами і не вміють приймати недоліки як щось природнє.
avatar
Ця публікація зовсім не про «знайти хлопця», а про людей загалом. І про дівчат переважно. Про особисті спостереження і відчуття. Мені не потрібно нікого шукати. Мені і так добре.
«питання в тому хто і як користається з плодів цієї доглянутості…» Про це навіть не думала. А як користуються таким?
Що «розпестили», то це таки правда.
«Щоб бути популярною не потрібно щосезону робити фотосесію і щопятниці тусуватися в Егоїсті…» Найменше в житті я хочу бути популярною. Ніколи взагалі таким не страждала.
avatar
Перейменувати вулицю Стасюка на вулицю Небесної Сотні було чиїмось невдалим жартом. Пропоную, щоб під час сесії вулиця носила іншу назву. Так студентам буде спокійніше здавати іспити.
avatar
От жити за принципом «все купляється і продається» не для мене точно. Якщо я так колись почну життя сприймати, буду дуже нещасною насправді. Хоча останнім часом ловлю себе на думці, що дуже непрактична і непристосована до життя. На щастя, мене оточують хороші люди, завдяки яким досі вірю в любов і дружбу.
А чоловікові теж багато хочеться. Відносини в моєму розумінні — це «ми», я не «я хочу». Якщо дбати про чоловіка, я впевнена, що він відплатить тим же (якщо дійсно любить).
avatar
Дякую, Ігоре. Бо ми тут з дівчатами не знаємо, за кого голосувати, а ця схема все спрощує. Правда, шоколад люблять всі.
avatar
Був і довгий-довгий діалог. Але переважно питання, пояснення, малюнок черепахи…
avatar
Сонна і трохи втомлена переписувала цей текст декілька разів. Забагато називних, неповних, непоширених, простих речень. Я досі під впливом тих вражень. У серці тиша.
avatar
Якщо раптом на вулиці зустрінете Віктора, який буде вас кудись заманювати серед ночі, сміливо (чи несміливо) погоджуйтеся. Буде цікаво.
avatar
З кінця і до початку. Дякую за книжечку.
Я Близнята, стихія Повітря. Легковажність і непостійність часом дуже заважають.
Менше за все я б хотіла, щоб мене з чоловіком об'єднували діти. Любов до дітей — це одне, а до чоловіка/дружини — зовсім інше. Виходити заміж тому, що дитинка буде, чи залишатися сім'єю тому, що діти ж є, а любові вже нема… Як на мене, поганий сценарій.
«Спільне задоволення від інтимної близькості» погано закінчується.
З рештою згодна. Дуже важливо бути з людиною, з якою вас багато чого об'єднує. Але мені здається, що це називається дружбою.
avatar
Пункт № 3 у Петра Олексюка «Студентське місто» видався мені смішним. Сумніваюся, що хоч якийсь студент на це поведеться. До речі, ті студенти, яких я знаю, уявлення не мають навіть про те, хто взагалі балотується на вибори мера. Це взагалі десь написано, крім на Вкурсі? Бо я в такому випадку надсилаю їм статті Вишинського.
Безкоштовний WiFi в читалках гуртожитків і так є. Це не найважливіша проблема. А от дорога біля гуртожитку №4 на вул. Небесної Сотні,4А (колишня Стасюка) в жахливому стані. Ходити там неможливо, тільки літати.
Важлива проблема для студентів — харчування. Для порівняння: комплексний обід в студентській їдальні в м. Суми коштує 8 грн (його можна замовити по пред’явленню студентського квитка). У Чернівцях взагалі немає студентський їдалень, адже міські їдальні і ті, які є на території університету, диктують свої ціни, які студентам не по кишені. 8 грн — це лише ціна першої страви. Якщо пощастить. То як вижити на стипендію?
Без WiFi жити можна. Без їжі ні.
Останній раз відредаговано
avatar
То була іронія про спиртне. А на вихідних було б чудово. Тільки зі спорядженням проблема. Його просто нема.
avatar
Навіть не знаю, як я обійдуся без коньячку до кави і без пива у Делятині. Жорстокі Ви:) Пишіть про бюджет, маршрут і т.д. Дуже б хотілося, якщо ненадовго.
avatar
Так яскраво написано… Аж самій в гори захотілося. Коли читала, аж відчувала запах гір і дощу. І холодний туман навколо.
avatar
Дякую. Дуже приємно. Але жорстокі реалії загартовують, чи не так? Мене дуже зачепили слова Воронцова про консерву инфантилизма". Я не бажаю собі такої долі. Краще вже хай будуть випробування.
avatar
Мені завжди дуже подобалося, як і що Ви пишете. І Ваші поради теж. Змушують задуматися. Дякую.
avatar
Якби обирали головою, а не серцем, стількох проблем можна було б уникнути. Мені дуже-дуже шкода, що взагалі існує любов. Я б хотіла бути в усьому раціональною і ніколи нікого не кохати.
avatar
Lana del Rey надихає (2:23 — 2:35).Модератору: технічний прогрес не для мене. Допоможіть вставити відео.
Останній раз відредаговано